1. На початку Бог створив небо і землю.

Вірш: На початку Бог створив здатність душі сприймати духовний і фізичний світ.

Обґрунтування: "Початок" символізує первісний стан до духовного відродження, коли душа ще не здатна розуміти та розрізняти духовні істини. "Небо і земля" символізують здатність душі сприймати як внутрішній духовний світ, так і зовнішній фізичний світ.

2. Земля ж була безвидна і пуста, і темрява над безоднею, і Дух Божий ширяв над водою.

Вірш: Душа спочатку нездатна розрізняти добро від зла, і її розуміння духовних істин затьмарене.

Обґрунтування: "Земля була пуста та порожня" символізує душу до духовного відродження, де немає справжнього розуміння духовної доброти та істини. "Темрява" символізує незнання та нерозуміння духовних речей. "Безодня" символізує бажання душі та хибні уявлення, які пов'язують її з матеріальним світом. "Дух Божий", що ширяв над водою, символізує Божественну милість, яка зберігає духовний потенціал у душі, чекаючи на її відродження.

3. І сказав Бог: нехай буде світло! І сталося світло.

Вірш: Божественна милість освітлює душу, відкриваючи духовні істини.

Обґрунтування: "І сказав Бог: Хай станеться світло!" символізує дію Божественної милості на душу, яка починає усвідомлювати духовні істини. "Світло" символізує це нове просвітлення та розуміння духовного світу.

4. І побачив Бог, що світло добре, і розділив Бог світло від темряви.
5. І назвав Бог світло днем, а темряву - ніччю. І був вечір, і був ранок - день перший.

Вірш: Душа починає розрізняти Божественний вплив від своїх егоїстичних бажань.

Обґрунтування: "І відділив Бог світло від темряви" символізує здатність душі розрізняти Божественний вплив від своїх егоїстичних бажань. "Світло" називається "днем", що символізує духовне просвітлення, а "темрява" - "ніччю", що символізує егоїзм. "І був вечір, і був ранок" символізує перехід від егоїзму до духовного просвітлення, який є першим етапом у процесі духовного відродження душі.

6. І сказав Бог: нехай буде твердь посеред води, і нехай вона відділяє воду від води.
7. І створив Бог твердь, і відділив воду, що під твердю, від води, що над твердю. І сталося так.
8. І назвав Бог твердь небом. І був вечір, і був ранок - день другий.

Вірш: У душі формується межа між внутрішнім і зовнішнім світом.

Обґрунтування: "І сказав Бог: Нехай буде твердь посеред води" символізує створення межі між внутрішнім і зовнішнім світом душі. "Води, які під твердю" символізують духовні істини, які входять у душу, а "води, які над твердю" - попередні уявлення душі. "Твердь" Бог назвав "небом", що символізує внутрішній духовний світ. "І був вечір, і був ранок" символізує перехід до другого етапу духовного відродження душі.

9. І сказав Бог: нехай зберуться води, що під небом, в одне місце, і нехай зu0027явиться суша. І сталося так.
10. І назвав Бог сушу землею, а зібрані води назвав морями. І побачив Бог, що це добре.

Вірш: Зовнішній світ душі очищається і готується до прийняття духовного впливу.

Обґрунтування: "І сказав Бог: Нехай збереться вода, що під небом, в одне місце, і нехай з'явиться суша" символізує очищення зовнішнього світу душі та його підготовку до прийняття духовного впливу. "Суша" символізує очищений зовнішній світ, а "моря" - попередні уявлення душі.

11. І сказав Бог: нехай земля породить зелень, траву, що дає насіння, і дерева плодові, що приносять плід за своїм родом, насіння якого в них на землі. І сталося так.
12. І породила земля зелень, траву, що дає насіння за своїм родом, і дерева плодові, що приносять плід, насіння якого в них за своїм родом. І побачив Бог, що це добре.
13. І був вечір, і був ранок - день третій.

Вірш: У душу починають проникати духовні прояви, але вони ще не є істинно живими.

Обґрунтування: "І сказав Бог: Нехай земля проростить зелень" символізує проникнення духовних проявів у душу, які однак ще не є істинно живими. "Трава", "трава, що сіє насіння" та "дерево плодоносне" символізують ці духовні прояви в різних стадіях розвитку. "І був вечір, і був ранок" символізує перехід до третього етапу духовного відродження душі.

14. І сказав Бог: нехай будуть світила на тверді небесній, щоб відділяти день від ночі, і нехай вони будуть знаками, і часами, і днями, і роками;
15. і нехай вони будуть світильниками на тверді небесній, щоб світити на землю. І сталося так.
16. І створив Бог два світила великі: світило більше, щоб панувати днем, і світило менше, щоб панувати вночі, і створив зірки.
17. І поставив їх Бог на тверді небесній, щоб світити на землю,
18. і щоб панувати над днем і ніччю, і щоб відділяти світло від темряви. І побачив Бог, що це добре.
19. І був вечір, і був ранок - день четвертий.

Вірш: У душі розпалюється любов і віра, які дарують їй нове просвітлення.

Обґрунтування: "І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній" символізує розпалювання любові та віри в душі. "Світило більше" символізує любов, а "світило менше" - віру. "І був вечір, і був ранок" символізує перехід до четвертого етапу духовного відродження душі.

20. І сказав Бог: нехай вода кишить душами живими, і птахи нехай літають над землею, по тверді небесній.
21. І створив Бог риб великих, і всяку душу тварин, що повзають, яких породила вода, за своїм родом, і всякого птаха крилатого, за своїм родом. І побачив Бог, що це добре.
22. І благословив їх Бог, кажучи: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте води в морях, і птахи нехай розмножуються на землі.
23. І був вечір, і був ранок - день пu0027ятий.

Вірш: Духовні прояви душі стають все більш живими та динамічними.

Обґрунтування: "І сказав Бог: Нехай вода виродить плазунів, душу живу; і птаство нехай літає над землею" символізує становлення духовних проявів душі все більш живими та динамічними. "Плазуни" та "птаство" символізують ці прояви в різних стадіях розвитку. "І був вечір, і був ранок" символізує перехід до п'ятого етапу духовного відродження душі.

24. І сказав Бог: нехай земля породить душу живу за своїм родом: худобу, і гадів, і звірів земних за своїм родом. І сталося так.
25. І створив Бог звірів земних за своїм родом, і худобу за своїм родом, і всякого гада земного за своїм родом. І побачив Бог, що це добре.

Вірш: У душі народжується глибше розуміння духовної доброти та істини.

Обґрунтування: "І сказав Бог: Нехай земля виродить душу живу за родом її" символізує народження глибшого розуміння духовної доброти та істини в душі. "Душа жива" символізує різні форми цього розуміння.

26. І сказав Бог: сотворимо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і нехай володіє вона над рибами морськими, і над птахами небесними, і над худобою, і над усією землею, і над всякою твариною, що повзає по землі.
27. І створив Бог людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка і жінку створив їх.
28. І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і оволодійте нею, і володійте над рибами морськими, і над птахами небесними, і над всякою твариною, що повзає по землі.

Вірш: Людина створена за образом і подобою Божою, здатна панувати над своїм внутрішнім і зовнішнім світом.

Обґрунтування: "І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим" символізує духовне відродження людини, в якому вона стає "образом і подобою" Бога. "Панування" над творіннями символізує здатність душі контролювати свої думки, почуття та дії.

29. І сказав Бог: ось, Я дав вам усю траву, що сіє насіння, яка на всій землі, і все дерево, у якого плід, що сіє насіння; вам це буде на їжу.
30. І всім звірам земним, і всім птахам небесним, і всьому, що рухається по землі, і всім тваринам, у яких є душа жива, Я дав усю зелень трави на їжу. І сталося так.
31. І побачив Бог все, що Він створив, і ось, добре дуже. І був вечір, і був ранок - день шостий.

Вірш: Душа отримує все необхідне для свого духовного зростання.

Обґрунтування: "І сказав Бог: Ось, Я дав вам усю траву, що сіє насіння" символізує отримання душею всього необхідного для її духовного зростання. "Трава, що сіє насіння" символізує духовну їжу. "І був вечір, і був ранок" символізує перехід до шостого етапу духовного відродження душі.