15-1

Верховний Господь сказав: Існує вічне дерево баньян, коріння якого сягає вгору, а гілки — вниз, і чиї листя — це ведичні гімни. Той, хто знає це дерево, знає Веди.

Пояснення: У цьому вірші Крішна починає пояснення будови духовного та матеріального світів, використовуючи образ вічного дерева баньян. Це дерево, чиє коріння сягає вгору (у духовному світі), а гілки — вниз (у матеріальному світі), символізує єдність усього сущого та зв'язок з Божественним. Ведичні гімни, що є як листя дерева, є джерелом знань, що допомагає зрозуміти цей образ та всю справжню суть. Той, хто розуміє символіку цього дерева, справді розуміє Веди та духовні знання.

15-2

Гілки цього дерева, що живляться трьома якостями матерії, простягаються вгору і вниз. Пагони гілок — це об'єкти чуттів. Дерево також має коріння, що тягнеться вниз і пов'язане з плодами людської діяльності.

Пояснення: У цьому вірші Крішна продовжує пояснення образу дерева баньян. Гілки дерева, що простягаються вгору і вниз і живляться трьома якостями матерії (доброта, пристрасть і невігластво), символізують різні рівні та досвіди матеріального існування. Пагони гілок — це об'єкти чуттів, що ваблять душу і зв'язують її з матеріальним світом. Дерево також має коріння, що тягнеться вниз і символізує людські дії та їх наслідки (карму), що прив'язують душу до матеріального світу.

15-3

Справжню форму цього дерева в цьому світі неможливо сприйняти. Ніхто не може зрозуміти, де воно закінчується, де починається і де його основа. Але це міцно вкорінене дерево можна зрубати зброєю неприв'язаності.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що справжню суть матеріального світу, яку символізує дерево баньян, неможливо повністю осягнути обмеженим людським сприйняттям. Його початок, кінець та основа залишаються прихованими. Проте цю міцно вкорінену прив'язаність до матеріального світу можна перервати зброєю неприв'язаності, тобто відмовившись від матеріальних бажань та прив'язаностей.

15-4

Після цього потрібно шукати те місце, звідки ніхто більше не повертається, і там потрібно віддатися Всевишньому Господу, від якого все походить і поширюється від початку часів.

Пояснення: У цьому вірші Крішна вказує на шлях духовного звільнення. Після звільнення від прив'язаності до матеріального світу потрібно шукати ту духовну реальність, звідки ніхто більше не повертається у циклі матеріального народження та смерті. У цій духовній реальності потрібно віддатися Всевишньому Господу, від якого все походить і поширюється від початку часів.

15-5

Ті, хто вільні від гордості, омани та неправильного товариства, хто розуміє вічне, хто звільнився від матеріальної жадоби, хто вільний від двоїстості щастя і страждань і знає, як зі спокійним розумом віддатися Найвищій Особі, досягають цієї вічної обителі.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує якості, що характеризують людину, готову досягти вічної духовної обителі. Така людина вільна від гордості, омани та впливу неправильного товариства, розуміє вічну природу душі, звільнилася від матеріальної жадоби та здатна зберігати спокій як у моменти щастя, так і страждань. Вона знає, як зі спокійним розумом віддатися Найвищій Особі — Богу.

15-6

Ця Моя найвища обитель не освітлюється ні Сонцем, ні Місяцем, ні вогнем, ні електричним світлом. Ті, хто її досягає, ніколи більше не повертаються в цей матеріальний світ.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує свою найвищу обитель — духовний світ, який відрізняється від матеріального світу. Він не залежить від матеріальних джерел світла, таких як Сонце, Місяць, вогонь чи електрика. Він є самодостатнім і наповнений духовним світлом. Ті, хто досягає цієї обителі, ніколи більше не повертаються в обмежений і сповнений страждань матеріальний світ.

15-7

Живі істоти в цьому обмеженому світі є Моїми вічними частками. Через обмежене життя вони важко борються з шістьма чуттями, серед яких є і розум.

Пояснення: У цьому вірші Крішна відкриває, що всі живі істоти є Його вічними частками, що означає, що вони мають божественну іскру. Проте, перебуваючи в обмеженому матеріальному світі, вони змушені важко боротися з шістьма чуттями (п'ятьма органами чуття та розумом), які постійно піддають їх бажанням і стражданням.

15-8

Жива істота в матеріальному світі несе своє різне розуміння життя з одного тіла в інше, як повітря несе запахи. Таким чином вона отримує одне тіло і потім знову його залишає, щоб отримати інше.

Пояснення: У цьому вірші Крішна порівнює трансміграцію душі з одного тіла в інше з повітрям, яке несе з собою різні запахи. Жива істота, залежно від своєї свідомості та бажань, переходить з одного тіла в інше, несучи з собою враження та досвід, накопичений у попередніх життях.

15-9

Жива істота, таким чином потрапляючи в інше грубе тіло, отримує певний вид вух, очей, язика, носа і дотику, які згруповані навколо розуму. Таким чином вона насолоджується певним набором чуттєвих об'єктів.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що, втілюючись у новому тілі, жива істота отримує певний вид органів чуття — вуха, очі, язик, ніс і дотик, які згруповані навколо розуму. За допомогою цих органів чуття душа насолоджується певним набором чуттєвих об'єктів, що відповідають її новому тілу та умовам життя.

15-10

Непросвітлені не здатні зрозуміти, як жива істота може залишити своє тіло, ані того, якого типу тілом вона насолоджується під владою якостей матерії. Але той, чиї очі навчені знаннями, може це все побачити.

Пояснення: У цьому вірші Крішна вказує на відмінність між просвітленою людиною та непросвітленою людиною. Непросвітлені, яким бракує духовних знань, не здатні зрозуміти процес трансміграції душі — як жива істота залишає одне тіло і втілюється в іншому, а також те, як вона насолоджується різними тілами під впливом якостей матерії. Натомість той, чиї очі навчені духовними знаннями, здатний це все чітко побачити та зрозуміти.

15-11

Самореалізовані практики духовної дисципліни, які наполегливо працюють, можуть чітко це бачити. Але ті, чий розум не розвинений і хто не досяг самореалізації, не можуть побачити, що відбувається, як би вони не старалися.

Пояснення: У цьому вірші Крішна підкреслює, що самореалізовані практики духовної дисципліни, які сповнені рішучості та докладають зусиль на духовному шляху, здатні чітко бачити природу душі та її взаємодію з тілом. Натомість ті, чий розум не розвинений у духовному плані і хто не досяг самореалізації, не здатні побачити ці істини, як би вони не старалися. Це вказує на необхідність внутрішнього очищення та духовної практики для отримання істинного розуміння.

15-12

Сяйво сонця, що розсіює темряву всього світу, походить від Мене. Сяйво місяця і сяйво вогню також походить від Мене.

Пояснення: У цьому вірші Крішна відкриває, що Він є джерелом усього існуючого світла та енергії. Сяйво сонця, що розсіює темряву по всьому світу, сяйво місяця, що відбивається вночі, і сяйво вогню, що дає тепло і світло, – усе це походить від Крішни. Цей вірш символічно вказує на присутність Божественної сили у всіх природних явищах.

15-13

Я входжу в кожну планетну систему, і Моєю силою вони тримаються на своїх орбітах. Я стаю Місяцем і таким чином даю життєвий сік усім рослинам.

Пояснення: У цьому вірші Крішна продовжує пояснювати свій всеосяжний вплив на Всесвіт. Він входить у кожну планетну систему і своєю силою утримує їх на визначених орбітах, забезпечуючи стабільність і порядок у космосі. Так само Він стає Місяцем, який дає життєвий сік рослинам Землі, сприяючи їх росту та розвитку.

15-14

Я є вогонь травлення в тілах усіх живих істот, і Я поєднуюся з повітрям видиху та вдиху, щоб перетравлювати чотири види їжі.

Пояснення: У цьому вірші Крішна відкриває свою присутність у тілах усіх живих істот як вогонь травлення, що допомагає перетравлювати різні види їжі. Він поєднується з повітрям видиху та вдиху, тобто з життєвою силою, щоб забезпечити процес травлення та підтримувати життя.

15-15

Я перебуваю в серцях усіх, і від Мене походить пам'ять, знання і забуття. Я той, кого слід пізнати за допомогою всіх Вед, і Я насправді є упорядником Веданти і знавцем Вед.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що Він перебуває в серцях усіх істот і є джерелом пам'яті, знань і забуття. Він той, кого слід пізнати за допомогою всіх Вед – священних писань. Він є упорядником Веданти, сутності Вед, і справжнім знавцем Вед, оскільки Він є духовним початком і призначенням усього існуючого.

15-16

Є два види істот – тлінні і нетлінні. У матеріальному світі всі живі істоти є тлінними, але в духовному світі всі живі істоти називають нетлінними.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює різницю між двома видами істот: тлінними та нетлінними. У матеріальному світі всі живі істоти підвладні народженню, смерті та знищенню, тобто вони є тлінними. Натомість у духовному світі всі живі істоти є вічними та нетлінними, оскільки вони вільні від обмежень матерії.

15-17

Крім цих двох, є ще більша жива істота, Сам Бог, який проник у три світи і підтримує їх як вічний Господь.

Пояснення: У цьому вірші Крішна відкриває, що існує ще вища реальність – Сам Бог, який є найбільшою з усіх живих істот. Він проник у всі три світи (матеріальний, тонкий і духовний) і підтримує їх як вічний Господь, який є вище як тлінних, так і нетлінних істот.

15-18

Оскільки Я трансцендентний, вище і тлінного, і нетлінного, і оскільки Я є найвеличнішим, Мене славлять і у світі, і у Ведах як цю Верховну Особу.

Пояснення: У цьому вірші Крішна підтверджує свою трансцендентну природу, яка є вищою як за тлінні матеріальні істоти, так і за нетлінні духовні істоти. Він є найвеличнішим, тому Його славлять і у світі, і у Ведах як Верховну Особу, початок і кінець усього.

15-19

Той, хто безсумнівно пізнає Мене як Всевишнього Господа, той знає все. Тому, о нащадку Бхарати, він від усього серця починає служити Мені.

Пояснення: У цьому вірші Крішна підкреслює, що той, хто без сумніву визнає Його як Всевишнього Господа, отримує повне знання про все. Таке визнання веде до справжнього духовного служіння, яке йде від усього серця і присвячене лише Богу.

15-20

О безгрішний, це найпотаємніша частина ведичних писань, яку Я тобі зараз відкрив. Той, хто це розуміє, стане мудрим, і його зусилля стануть досконалими.

Пояснення: У цьому вірші Крішна завершує п’ятнадцяту главу, вказуючи, що Його подане вчення є найпотаємнішою частиною ведичних писань, яка відкриває найглибшу істину про Бога, душу та їхні взаємини. Той, хто справді осягає це вчення, стає мудрим, і його зусилля на духовному шляху увінчуються досконалістю – звільненням і єдністю з Божественним.