18-1

Арджуна сказав: О сильний у битві, я хочу зрозуміти мету зречення та порядок зречення, о повелителю почуттів, о вбивце демона Кеші.

Пояснення: У цьому вірші Арджуна звертається до Крішни з бажанням зрозуміти мету зречення та порядок зречення (спосіб життя, в якому людина відмовляється від мирських бажань) та сутність і відмінності зречення (принцип дії, що включає відмову від плодів). Він хоче дізнатися, як ці два поняття відрізняються і як вони допомагають на духовному шляху.

18-2

Верховний Бог сказав: Мудрі розуміють, що відмова від дій, що ґрунтуються на матеріальних бажаннях, є способом життя зречення. А віддавання плодів усіх дій Богу мудрі називають зреченням від плодів.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що мудрі розуміють, що відмова від дій, що ґрунтуються на матеріальних бажаннях, є способом життя зречення, але віддавання плодів усіх дій Богу мудрі називають зреченням від плодів.

18-3

Деякі мудреці проголошують, що від будь-якої дії, що має недоліки, слід відмовитися, але інші вважають, що ніколи не слід відмовлятися від жертвоприношення, благодійності та аскези.

Пояснення: У цьому вірші Крішна розкриває дві різні точки зору на дії та утримання від них. Деякі мудреці вважають, що від будь-якої дії, що має недоліки, слід відмовитися, оскільки вона прив'язує душу до матеріального світу. Натомість інші мудреці вважають, що жертвоприношення, благодійність та аскезу слід зберігати, оскільки вони є важливими в духовній практиці і допомагають очистити свідомість.

18-4

О найкращий із Бгаратів, вислухай Мій висновок щодо зречення. О тигре серед людей, зречення у Святих Писаннях описано як трьох видів.

Пояснення: У цьому вірші Крішна закликає Арджуну вислухати Його думку про зречення і пояснює, що у Святих Писаннях воно описано як трьох видів, відповідно до трьох якостей матеріальної природи. Він готується детальніше пояснити ці три види зречення, що пов'язані з благочестям, пристрастю та невіглаством.

18-5

Від жертвоприношення, благодійності та аскези ніколи не слід відмовлятися; їх слід виконувати. Воістину, жертвоприношення, благодійність та аскеза очищають навіть величні душі.

Пояснення: У цьому вірші Крішна наголошує, що від жертвоприношення, благодійності та аскези ніколи не слід відмовлятися, оскільки вони є важливими духовними практиками, що очищають навіть величні душі. Ці дії допомагають звільнитися від егоїзму, прив'язаності та матеріальних бажань, сприяючи тим самим духовному зростанню.

18-6

Усі ці дії слід виконувати без прив'язаності та без бажання плодів. Їх слід виконувати як обов'язок, о Партго. Такий Мій остаточний висновок.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що жертвоприношення, благодійність та аскезу слід виконувати без прив'язаності та без бажання плодів. Їх слід виконувати як обов'язок, усвідомлюючи, що ці дії необхідні для духовного розвитку, а не для отримання особистої вигоди. Такий підхід є остаточним і незмінним висновком Крішни.

18-7

Визначені обов'язки ніколи не можна відкидати. Якщо хтось відкидає свої визначені обов'язки через оману, таке зречення є в якості невігластва.

Пояснення: У цьому вірші Крішна попереджає, що визначені обов'язки, які випливають з природи людини та її становища в суспільстві, ніколи не можна відкидати. Якщо хтось відкидає свої обов'язки через оману, не розуміючи їх справжнього значення, таке зречення відповідає якості невігластва і не призводить до духовного зростання.

18-8

Той, хто відмовляється від визначеного обов'язку, вважаючи його обтяжливим, або через страх, діє в якості пристрасті. Діючи таким чином, він ніколи не отримує результату зречення.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що відмова від обов'язку, що ґрунтується на страху перед труднощами чи дискомфортом, відповідає якості пристрасті. Така дія не свідчить про справжнє духовне зречення і не дає очікуваного результату – звільнення. Натомість вона ще більше прив'язує людину до матеріального світу.

18-9

О Арджуно, коли людина виконує свій визначений обов’язок лише тому, що це потрібно зробити, і відмовляється від будь-якого контакту з матерією та від плодів, її відмова перебуває в гуні благості.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує справжню відмову, яка відповідає гуні благості. Людина виконує свій визначений обов’язок без будь-якої прив’язаності, просто тому, що це потрібно зробити, і відмовляється від будь-якого контакту з плодами. Така відмова є безкорисливою і ґрунтується на чистій духовній свідомості.

18-10

Мудрий зречений, який утвердився в благості та не ненавидить несприятливу працю, а також не прив’язаний до сприятливої праці, не має сумнівів щодо дій.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує якості людини, яка досягла справжньої відмови в гуні благості. Така людина мудра, не ненавидить несприятливу працю і не прив’язана до сприятливої праці. Вона вільна від сумнівів щодо того, як правильно діяти, оскільки її дії ґрунтуються на чистій духовній свідомості та почутті обов’язку.

18-11

Справді, втіленій істоті неможливо повністю відмовитися від усіх дій. Але той, хто відмовляється від плодів дії, воістину зрікся.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що втіленій істоті, поки вона перебуває у фізичному тілі, неможливо повністю відмовитися від усіх дій. Однак можна відмовитися від плодів дії, тобто від прив’язаності до результатів. Той, хто це здатен, вважається істинно зреченим, оскільки його мотивація не спрямована на особисту вигоду, а на духовний обов’язок.

18-12

Той, хто не зрікся, після смерті має три види плодів – бажані, небажані та змішані. Але тим, хто зрікся, не потрібно насолоджуватися або страждати від таких результатів.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює різницю між тими, хто не зрікся плодів дії, і тими, хто істинно зрікся. Людина, яка не зреклася, після смерті переживає три види плодів – бажані, небажані та змішані, залежно від своїх попередніх дій. Натомість ті, хто істинно зрікся, вільні від цих наслідків і більше не переживають ні насолод, ні страждань, пов’язаних з результатами матеріальної діяльності.

18-13

О сильний Арджуно, згідно з Ведантою, для виконання будь-якої дії необхідні п’ять причин. Тепер дізнайся їх від Мене.

Пояснення: У цьому вірші Крішна починає пояснювати п’ять причин, які необхідні для виконання будь-якої дії, згідно з філософією Веданти. Він закликає Арджуну уважно слухати, щоб зрозуміти ці причини, які допоможуть краще зрозуміти принципи дії та відмови.

18-14

Місце дії (тіло), виконавець, різноманітні чуття, різноманітні зусилля і, нарешті, Вища Душа – це п’ять причин дії.

Пояснення: У цьому вірші Крішна перераховує п’ять причин, які необхідні для виконання будь-якої дії: тіло як місце дії, виконавець (душа), різноманітні органи чуття, різноманітні зусилля та старання, і, нарешті, – Вища Душа, яка все контролює і дає дозвіл. Ці п’ять факторів разом визначають результат будь-якої дії.

18-15

Усі дії, які людина виконує тілом, розумом чи мовою, є справедливі чи несправедливі, їх спричиняють ці п’ять причин.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що всі дії, які людина виконує тілом, розумом чи мовою, залежать від вищезгаданих п’яти причин. Незалежно від того, чи ці дії справедливі чи несправедливі, їх усі визначає взаємодія цих п’яти факторів.

18-16

Тому той, хто вважає себе єдиним виконавцем, не беручи до уваги ці п’ять причин, не є розумним і не бачить речі такими, якими вони є насправді.

Пояснення: У цьому вірші Крішна вказує, що той, хто вважає себе єдиним виконавцем і не бере до уваги п’ять причин дії, не є розумним і не бачить речі такими, якими вони є насправді. Така людина є зарозумілою і не розуміє справжньої сутності дії, оскільки не усвідомлює, що в будь-якій дії задіяно багато факторів, а не лише її власна воля.

18-17

Той, хто не діє через пиху, чий розум не пов’язаний, навіть вбиваючи в цьому світі, не вбиває. Його не пов’язують наслідки його дій.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що людина, яка діє без пихи і чий розум не прив’язаний до плодів дії, залишається вільною від наслідків дії навіть тоді, коли їй доводиться когось вбити, наприклад, виконуючи свій обов’язок на полі бою. Така людина діє без егоїзму і усвідомлює, що не є справжнім виконавцем дії, а лише інструментом у руках Бога.

18-18

Знання, об’єкт знання та той, хто знає, є трьома рушійними силами дії. Чуттєві сприйняття, робота та виконавець є трьома складовими дії.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює три рушійні сили дії – знання, об’єкт знання та того, хто знає, а також три складові дії – чуттєві сприйняття, саму роботу та виконавця. Ці шість елементів тісно пов’язані і визначають характер та результат будь-якої дії. Знання надихає діяти, об’єкт знання – це те, на що спрямована дія, а той, хто знає, – це той, хто виконує дію. Натомість, чуттєві сприйняття є інструментами, робота – це сама дія, а виконавець – це той, хто її виконує.

18-19

Відповідно до трьох якостей матеріальної природи існують також три види знання, дії та діяча. Послухай розповідь про них.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що відповідно до трьох якостей матеріальної природи (благості, пристрасті та невігластва) існують також три види знання, дії та діяча. Він закликає Арджуну вислухати докладніше пояснення про те, як ці якості впливають на знання, дії та самого діяча.

18-20

Знання, за допомогою якого людина бачить в усіх істотах одну, неподільну духовну природу, хоч вона і розділена на незліченні частини, є знанням у якості благості.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує знання, що відповідає якості благості. Таке знання дозволяє людині побачити одну, неподільну духовну природу у всіх живих істотах, незважаючи на їхню зовнішню різноманітність та відмінності форм. Людина з таким знанням усвідомлює духовну єдність усіх істот та їхній зв'язок із Божественним.

18-21

Знання, за допомогою якого людина бачить, що в різних тілах перебувають різні живі істоти, є знанням у якості пристрасті.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує знання, що відповідає якості пристрасті. Таке знання дозволяє побачити відмінності між живими істотами, наголошуючи, що в кожному тілі перебуває інша душа. Це знання є обмеженим, оскільки воно не дозволяє побачити духовну єдність усіх істот, а скоріше концентрується на зовнішніх відмінностях.

18-22

І знання, що змушує людину прив'язуватися до одного незначного виду роботи як до єдиного важливого, не розуміючи істини, є знанням у якості темряви.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує знання, що відповідає якості невігластва або темряви. Таке знання є дуже обмеженим і звужує світогляд людини, змушуючи прив'язуватися до одного незначного виду роботи як до єдиного важливого, не розуміючи істини і не бачачи загальної картини. Це знання базується на невігластві та духовній темряві.

18-23

Якщо дія, яка є обов'язком, виконується без прив'язаності, без любові чи ненависті, без бажання отримати плоди, то вона є в якості благості.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує дію, що відповідає якості благості. Така дія виконується через обов'язок, без прив'язаності, без сильних емоцій, таких як любов чи ненависть до когось, і без бажання отримати плоди або особисту вигоду. Вона є безкорисливою і заснована на духовному усвідомленні обов'язку.

18-24

Але дія, що виконується з великими зусиллями, щоб задовольнити свої бажання, і яка походить від неправдивого его, називається дією в якості пристрасті.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує дію, що відповідає якості пристрасті. Така дія виконується з великими зусиллями та напруженням, щоб задовольнити свої бажання та амбіції. Її основою є неправдиве его або через уявну самоідентифікацію, яка змушує людину вважати себе тілом і діяти, ґрунтуючись на матеріальних бажаннях.

18-25

І дія, що виконується в темряві та невігластві, не беручи до уваги ні вказівок священних писань, ні майбутніх наслідків, ні насильства чи шкоди, завданої іншим, вважається дією в якості невігластва.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує дію, що відповідає якості невігластва або темряви. Така дія виконується в невігластві та темряві, не беручи до уваги ні вказівок священних писань, ні майбутніх наслідків для себе та інших. Вона є деструктивною і пов'язана з насильством та заподіянням шкоди іншим, оскільки ґрунтується на цілковитій духовній несвідомості.

18-26

Людина, яка виконує свій обов'язок, не прив'язуючись до матеріальних якостей, без неправдивого его, з великою рішучістю та ентузіазмом, залишаючись рівною як у випадку успіху, так і невдачі, діє в якості благості.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує людину, яка працює в якості благості. Така людина виконує свій обов'язок без прив'язаності до результату, без егоїзму, з великою рішучістю та ентузіазмом, зберігаючи спокій та рівновагу як у випадку успіху, так і невдачі. Її діяльність заснована на чистій духовній свідомості та виконанні обов'язку.

18-27

Діяч, який є прив'язаним до дії та її плодів, бажає насолоджуватися цими плодами, який є жадібним, завжди заздрісний, нечистий і на якого впливають радість і горе, діє в якості пристрасті.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує людину, яка працює в якості пристрасті. Такий діяч є прив'язаним до дії та її плодів, бажає насолоджуватися цими плодами, є жадібним, заздрісним, нечистим і піддається сильним емоціям – радості та горю. Його діяльність заснована на егоїстичних бажаннях та отриманні матеріальних вигод.

18-28

І діяч, який завжди діє всупереч вказівкам священних писань, який є матеріалістичним, впертим, шахрайським і вміє ображати інших, який є лінивим, завжди похмурим і все відкладає, діє в якості темряви.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує людину, яка працює в якості невігластва або темряви. Такий діяч завжди діє всупереч вказівкам священних писань, є матеріалістичним, впертим, шахрайським і вміє ображати інших. Він є лінивим, завжди похмурим, песимістичним і все відкладає на потім. Його діяльність заснована на невігластві та духовній темряві.

18-29

О, завойовнику багатств, тепер, будь ласка, вислухай, як Я детально опишу три види розуму та рішучості відповідно до трьох якостей матеріальної природи.

Пояснення: У цьому вірші Крішна просить Арджуну вислухати більш детальне пояснення того, як розум і рішучість виявляються у трьох різних формах відповідно до трьох якостей матеріальної природи – благості, пристрасті та невігластва. Це розуміння допоможе краще зрозуміти різноманітність людських дій та мотивацій.

18-30

О, Партха, розум, який дозволяє зрозуміти, що потрібно робити і чого не потрібно робити, чого боятися і чого не боятися, що зв’язує і що звільняє, перебуває в якості благості.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує розум, що відповідає якості благості. Такий розум допомагає людині чітко розрізняти, що потрібно робити і чого не потрібно робити, чого потрібно боятися і чого не потрібно боятися, що зв’язує і що звільняє. Розум, що перебуває в якості благості, є чистим, гармонійним і спрямованим на духовне розуміння.

18-31

О, Партха, розум, який не може відрізнити між обов'язком і тим, що не є обов'язком, між тим, що потрібно робити і чого не потрібно робити, перебуває в якості пристрасті.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує розум, що відповідає якості пристрасті. Такий розум не може чітко відрізнити обов’язок від того, що не є обов’язком, і не дозволяє людині точно зрозуміти, що потрібно робити і чого не потрібно робити. Розум під впливом пристрасті є нестабільним, суперечливим і спрямованим на задоволення матеріальних бажань.

18-32

Розум, який під впливом темряви та омани вважає неправду за правду і правду за неправду, і який завжди прагне до неправильної сторони, о, Партха, перебуває в якості невігластва.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує розум, що відповідає якості невігластва, або темряви. Такий розум повністю затемнений і оманливий, вважаючи неправду за правду і навпаки. Він завжди прагне до неправильної сторони, бо не здатний відрізнити реальність від ілюзії та перебуває у стані духовного невігластва.

18-33

О, Партха, непохитна рішучість, яка підтримується постійною практикою Божественної сили, яка таким чином приборкує діяльність розуму, життя та чуттів, перебуває в якості благості.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує рішучість, що відповідає якості благості. Така рішучість є непохитною і підтримується постійною практикою Божественної сили, що допомагає приборкати діяльність розуму, життєвої сили та відчуттів. Ця рішучість спрямована на духовну мету і допомагає зберегти внутрішній мир і рівновагу.

18-34

Але рішучість, з якою людина прагне до плодів діяльності, о, Арджуно, щоб отримати насолоду, перебуває в якості пристрасті.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує рішучість, що відповідає якості пристрасті. Така рішучість спрямована на отримання плодів діяльності, і людина з такою рішучістю діє, щоб досягти матеріальних результатів і отримати особисту вигоду. Ця рішучість пов’язана з бажаннями та прив’язаностями, вона не є істинно духовною.

18-35

І та рішучість, яка не дозволяє піднятися над мріями, страхом, печалями, похмурим настроєм та оманою – така нерозумна рішучість, о, Партха, перебуває в якості темряви.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує рішучість, що відповідає якості невігластва, або темряви. Така рішучість пов’язана з мріями, страхом, печалями, похмурим настроєм та оманою. Вона не дозволяє людині піднятися над обмежуючими уявленнями та негативними емоціями, і є нерозумною, бо ґрунтується на невігластві та духовній темряві.

18-36

О, найкращий з Бхаратів, тепер вислухай від Мене про три види щастя, які відчуває обмежена душа і які дозволяють їй звільнитися від усіх страждань.

Пояснення: У цьому вірші Крішна просить Арджуну вислухати Його пояснення про три види щастя, яких може зазнати душа, перебуваючи у матеріальному світі. Це щастя залежить від того, які якості впливають на душу, і воно може вести до припинення страждань та звільнення.

18-37

Щастя, яке на початку як отрута, але в кінці як напій безсмертя і яке пробуджує людину до самореалізації, перебуває в якості благості.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує щастя, що відповідає якості благості. Таке щастя на початку може здаватися неприємним, як отрута, оскільки воно вимагає відмови від звичних бажань і прив’язаностей. Проте в кінці воно приносить справжнє задоволення і звільнення, як напій безсмертя, і допомагає людині пробудити свою справжню, духовну сутність, ведучи до самореалізації.

18-38

Щастя, яке виникає від дотику чуттів до їх об’єктів і яке на початку здається як напій, але в кінці стає отрутою, відповідає якості пристрасті.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує щастя, що відповідає якості пристрасті, яке виникає від дотику чуттів до їх об’єктів, тобто від чуттєвих насолод, і на початку воно здається дуже приємним, як нектар, але в кінці воно стає отрутою, бо породжує прив’язаність, страждання і залежність від зовнішніх обставин, і це щастя є короткочасним та ілюзорним.

18-39

І щастя, яке сліпе до самореалізації, яке є оманливим від початку до кінця і яке виникає від сну, лінощів та обману, відповідає властивості невігластва.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує щастя, що відповідає властивості невігластва або темряви, яке сліпе до самореалізації та духовних цінностей, є оманливим від початку до кінця і виникає від сну, лінощів та обману, і це щастя є ілюзорним та веде до духовної деградації, оскільки воно базується на невігластві та інерції.

18-40

Немає жодної істоти, ні на Землі, ні на небесах серед богів, яка була б вільна від цих трьох якостей природи (якостей характеру).

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що три якості природи, або якості характеру – доброта, пристрасть та невігластво – присутні у всіх істотах і ніхто не вільний від їхнього впливу, ні люди, ні боги. Ці якості утворюють основу матеріального існування, і всі живі істоти, незалежно від їхнього статусу, перебувають під їхнім впливом, і що лише подолавши ці якості, людина може досягти звільнення від пут матеріального світу. • Немає жодної істоти, яка є вільною від якостей характеру: Цей вірш вказує на те, що всі істоти – як на Землі, так і на небесах, зокрема й божественні істоти – підвладні впливу цих трьох ґун. Ці якості характеру утворюють основу матеріального існування, і всі живі істоти, незалежно від їхнього статусу, перебувають під їхнім впливом. • Три якості природи, або якості характеру: Доброта, пристрасть та невігластво визначають поведінку, думки та дії кожної істоти. Ці якості впливають на те, як людина сприймає світ, як діє і як розвивається духовно. Навіть боги, які є вищими за людей, не є повністю вільними від впливу цих якостей. • Обмеженість усіх істот у матеріальному світі: Крішна пояснює, що доки істота перебуває в матеріальному світі, вона підвладна впливу цих якостей. Лише подолавши ці якості, людина може досягти звільнення від пут матеріального світу.

18-41

Брахмани, кшатрії, вайш'ї та шудри відрізняються якостями, що притаманні їхній природі і виникли з трьох якостей матеріальної природи.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що поділ суспільства на чотири групи або стани – брахмани (духівництво та вчителі), кшатрії (правителі та воїни), вайш'ї (торговці та землероби) та шудри (робітники та слуги) – не є штучним, а базується на якостях кожної групи, що випливають із трьох якостей матеріальної природи. Кожна група має свої природні нахили та обов'язки, які відповідають її внутрішній сутності.

18-42

Спокій, самовладання, аскеза, чистота, терпіння, чесність, знання, мудрість та релігійність – це природні якості, що притаманні роботі брахманів.

Пояснення: У цьому вірші Крішна перелічує якості, що притаманні брахманам – духовній та інтелектуальній групі суспільства. Обов'язок брахманів – вивчати святі писання, проводити релігійні ритуали, надавати духовне керівництво та жити відповідно до високих моральних принципів.

18-43

Героїзм, сила, рішучість, вправність, сміливість у бою, щедрість та здатність до управління є природними якостями та обов'язками кшатріїв.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує якості та обов'язки кшатріїв (правителів та воїнів), що випливають з їхньої природи. Ці обов'язки базуються на хоробрості, силі та навичках керівництва, що необхідні для захисту суспільства та підтримання справедливості. • Героїзм та сила: Кшатрії повинні бути героїчними та сміливими, щоб захищати суспільство та боротися за справедливість. Вони повинні бути наділені фізичною та духовною силою, що дозволяє їм витримувати труднощі. • Рішучість та вправність: Кшатрії повинні бути рішучими та вправними, щоб приймати швидкі та мудрі рішення як у бою, так і в управлінні суспільством. Ця якість є важливою для успішного управління та захисту суспільства. • Сміливість у бою: Кшатрії ніколи не повинні тікати з бою, вони повинні бути готові зустрітися з ворогом та захищати справедливість навіть ціною свого життя. Сміливість та рішучість є важливими в їхньому характері. • Щедрість та здатність до управління: Кшатрії повинні бути щедрими, вони повинні ділитися своїми ресурсами з іншими та піклуватися про добробут суспільства. Вони також повинні мати лідерські якості, оскільки вони керують та захищають суспільство зі справедливістю та мудрістю.

18-44

Землеробство, захист корів та торгівля є природною роботою для вайш'їв, а для шудр природно виконувати фізичну роботу та служити іншим.

Пояснення: У цьому вірші Крішна називає обов'язки вайш'їв та шудр. Вайш'ї займаються землеробством, захистом корів та торгівлею, піклуючись про економічний добробут суспільства. Шудри виконують фізичну роботу та служать іншим, надаючи практичну підтримку та допомогу. Ці обов'язки відповідають природним нахилам та здібностям кожної групи.

18-45

Коли людина віддана своїм обов'язкам, вона досягає досконалості. Тепер слухай від Мене, як можна досягти досконалості, виконуючи свої обов'язки.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що досконалість та духовний розвиток досягаються, виконуючи свої обов'язки з віддачею та рішучістю. Людина повинна присвятити себе своїм обов'язкам і працювати відповідно до своєї природи, щоб досягти досконалості, і що будь-яка робота, якщо її виконувати з відповідальністю та старанністю, може призвести до духовного зростання. • Відданість своїм обов'язкам: Кожна людина може досягти досконалості, якщо вона повністю віддається своїй роботі та обов'язкам. Це означає, що будь-яка робота, якщо її виконувати з відповідальністю та старанністю, може призвести до духовного зростання. • Досягнення досконалості: Досконалість, яку Крішна тут згадує, означає не лише матеріальний успіх, але й духовне зростання та внутрішній розвиток. Коли людина приймає свою роль у житті та виконує свої обов'язки зі свідомим ставленням, вона наближається до духовної досконалості. • Слухай, як цього досягти: Крішна вказує, що є спосіб досягти досконалості через свою роботу, і він готується пояснити, як це можливо. Цей вірш слугує вступом до подальших вказівок про те, як щоденні обов'язки можуть стати шляхом до духовного зростання.

18-46

Поклоняючись Тому, від кого походять усі істоти і хто є всюдисущий, людина, виконуючи свій обов'язок, може досягти досконалості.

Пояснення: У цьому вірші Крішна вказує на те, що людина може досягти досконалості, виконуючи свій обов'язок і поклоняючись Богу, від якого походять усі істоти і який є всюдисущий. Це означає, що, виконуючи свої обов'язки з усвідомленням того, що Бог присутній у всіх діях, людина може досягти духовної досконалості.

18-47

Краще виконувати свій обов'язок, хоча й недосконало, ніж виконувати чужий обов'язок добре. Виконуючи обов'язок, що відповідає власній природі, людина ніколи не набуде гріха.

Пояснення: У цьому вірші Крішна наголошує, що краще виконувати свій обов'язок, хоча й недосконало, ніж добре виконувати чужий обов'язок. Кожна людина має свою індивідуальну природу та відповідний обов'язок, і, слідуючи своєму шляху, людина не наживає гріха, тобто не діє всупереч своїй сутності та Божественній волі.

18-48

У кожній дії є недоліки, так само як вогонь покриває дим. Тому, о сину Кунті, нікому не потрібно залишати роботу, що відповідає його вродженій природі, навіть якщо ця робота є з недоліками.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, що в кожній дії, навіть найкращій, є свої недоліки, так само як вогонь завжди супроводжує дим. Тому нікому не потрібно залишати роботу, що відповідає його вродженій природі, навіть якщо ця робота є з недоліками, оскільки важливо виконувати свій обов'язок відповідно до своєї природи, а не шукати ідеальної, але неповної діяльності.

18-49

Той, хто здатний себе опанувати, звільнився від прив’язаностей і не бере до уваги матеріальні блага, може, відмовившись від усього, досягти найвищого ступеня досконалості – свободи від наслідків дій.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує шлях до найвищого ступеня досконалості – свободи від наслідків дій, або карми. Той, хто здатний себе опанувати, звільнився від прив’язаності до матеріальних задоволень і бажань, може, відмовившись від усього, тобто від егоїстичних дій, досягти цього стану, і що така відмова не є пасивністю, а є свідомою дією без прив’язаності до результату.

18-50

О сину Кунті, дізнайся від Мене, як, досягнувши цієї досконалості, можна прийти до Найвищої Істини, до Божественної свідомості, що є найвищим шляхом знання – Я тобі це зараз коротко розповім.

Пояснення: У цьому вірші Крішна закликає Арджуну дізнатися, як, досягнувши описаного раніше ступеня досконалості, можна прийти до Найвищої Істини, до Божественної свідомості. Він коротко розповість про цей найвищий шлях знання, що веде до духовного визволення та єдності з Божественним.

18-51

Очищаючи свій розум і рішуче опановуючи розум, відмовляючись від задоволення чуттів, звільняючись від прив’язаності та ненависті.

Пояснення: У цьому вірші Крішна починає пояснювати шлях до досягнення Божественної свідомості. Він починається з очищення розуму від хибних уявлень і прив’язаностей, з рішучого опанування розуму, відмови від задоволення чуттів, що пов’язує душу з матеріальним світом, і звільнення від прив’язаності та ненависті, що є проявами дуалістичної, егоїстичної свідомості.

18-52

Живучи у відлюдних місцях, ївши мало, опановуючи тіло, розум і мову, завжди занурюючись у споглядання, перебуваючи у стані неприв’язаності.

Пояснення: У цьому вірші Крішна продовжує пояснювати шлях до досягнення Божественної свідомості. Він включає в себе життя у відлюдних місцях, щоб уникнути зайвих відволікань, помірне харчування, опанування тіла, розуму та мови, постійне занурення в духовне споглядання та підтримку стану неприв’язаності, що означає свободу від матеріальних бажань і прив’язаностей.

18-53

І, звільнившись від хибного его, хибної влади, хибної гордості, пожадливості, гніву, прийняття неістинних речей, від почуття власності, від фальші, ставши спокійним – така людина безсумнівно піднялася до рівня усвідомлення себе.

Пояснення: У цьому вірші Крішна завершує пояснення якостей і станів, необхідних для досягнення Божественної свідомості. Людина має звільнитися від хибного его, хибної влади та гордості, від пожадливості, гніву та оманливого прийняття матеріальних речей. Вона має звільнитися від почуття власності і стати спокійною. Така людина безсумнівно піднялася до рівня усвідомлення себе як вічної, духовної душі.

18-54

Той, хто перебуває в цьому трансцендентному стані, одразу досягає Найвищої Істини. Він ніколи не сумує і не бажає нічого отримати. Він рівно ставиться до всіх живих істот. У цьому стані він досягає чистого духовного служіння Мені.

Пояснення: У цьому вірші Крішна описує стан, якого досягає людина, яка піднялася на трансцендентний рівень. Вона одразу досягає Найвищої Істини, тобто Божественної свідомості, ніколи не сумує і не бажає нічого отримати, бо є повністю задоволеною в духовному існуванні, і рівно ставиться до всіх живих істот, бо бачить у них духовну іскру. У цьому стані вона досягає чистого духовного служіння Богу, що є найвищою метою духовного життя.

18-55

Мене як Найвищу Особу можна пізнати лише через духовне служіння. Коли людина, завдяки такій відданості, повністю усвідомлює Мене, вона може увійти до Божественного царства.

Пояснення: У цьому вірші Крішна підкреслює, що Його як Найвищу Особу можна пізнати лише через віддане духовне служіння, що є шляхом любові та відданості. Завдяки такій відданості та служінню людина повністю усвідомлює Крішну і може увійти до Божественного царства, тобто досягти духовного визволення та єдності з Богом.

18-56

Хоча Мій чистий шанувальник залучений до найрізноманітніших дій, під Моїм захистом, з Моєю милістю він досягає вічної та нетлінної обителі.

Пояснення: У цьому вірші Крішна підтверджує, що навіть якщо Його чистий шанувальник залучений до найрізноманітніших мирських дій, він з захистом і милістю Крішни досягає вічної та нетлінної духовної обителі. Це означає, що справжнє духовне служіння і довіра до Бога дозволяють досягти визволення незалежно від зовнішніх дій.

18-57

У всіх діях просто покладайся на Мене і завжди дій під Моїм захистом. У такому відданому служінні будь повністю Мене свідомий.

Пояснення: У цьому вірші Крішна закликає Арджуну і всіх людей повністю покладатися на Нього у всіх діях і завжди діяти під Його захистом, тобто зі свідомістю, що Бог є справжнім виконавцем і насолоджувачем усіх дій. Таке віддане служіння означає повне усвідомлення Бога і діяльність відповідно до Його волі.

18-58

Якщо ти усвідомиш Мене, з Моєю милістю ти подолаєш усі перешкоди обмеженого існування. Однак, якщо ти не діятимеш з таким усвідомленням, а з хибним его, не слухаючи Мене, ти будеш втрачений.

Пояснення: У цьому вірші Крішна чітко вказує на наслідки, які виникають, якщо людина усвідомлює Бога або діє відповідно до хибного его. Якщо людина усвідомлює Крішну і діє з відданістю Йому, то з милістю Крішни вона подолає всі перешкоди обмеженого, матеріального існування, але якщо людина діє з хибним его, не слухаючи вказівок Крішни, вона буде втрачена, тобто залишиться під владою страждань матеріального світу.

18-59

Якщо ти не приймеш Моїх настанов і не боротимешся, тоді ти вчиниш неправильно. Зі своєю природою ти будеш втягнутий у боротьбу.

Пояснення: У цьому вірші Крішна попереджає Арджуну, що, відмовившись слідувати настановам Крішни та не беручи участі в битві, він вчинить неправильно. Природа Арджуни як кшатрії (воїна) все одно змусить його брати участь у битві, оскільки це його обов'язок і доля, і що, відмовляючись від свого обов'язку, Арджуна вступить у протиріччя зі своєю природою та Божественною волею.

18-60

О сину Кунті (Арджуно)! Ти пов’язаний зі своїм характером та обов’язками. Навіть якщо ти зараз через ілюзію не хочеш їх виконувати, ти їх зрештою зробиш, навіть проти своєї волі.

Пояснення: У цьому вірші Крішна пояснює, як людська природа і характер визначатимуть його дії незалежно від його бажань та ілюзій. Арджуна пов’язаний зі своїм характером та обов’язками як кшатрій, і навіть якщо він зараз через ілюзію не хоче їх виконувати, він їх зрештою зробить, навіть проти своєї волі, бо така його вроджена природа. • Пов’язаний зі своєю природою: Характер людини, природні якості та здібності випливають з її природи, яка формувалася протягом багатьох життєвих циклів. Кожна людина визначена за своїми рисами характеру, які визначають її діяльність та обов’язки в цьому житті. • Діяльність неминуча: Людина пов’язана зі своїми обов’язками та справами, які випливають з її характеру та природи. Вона не може повністю відмовитися від них, оскільки вони є неминучими. Навіть якщо людина намагається ухилитися від своїх обов’язків, її природа зрештою змусить її діяти. • Ілюзія та небажання: Ілюзія – це стан розуму, в якому людина не розуміє справжньої реальності. Сумніви Арджуни та небажання боротися випливають з його розгубленості та ілюзії. Проте навіть у цьому стані він не може уникнути свого обов'язку. • Дія проти своєї волі: Навіть якщо людина неохоче відмовляється виконувати свої обов'язки, її природа та доля зрештою змусять її діяти відповідно до своїх обов'язків. Природа сильніша за бажання людини, і вона визначить її дії.

18-61

Всевишній Господь перебуває в серці кожної істоти, о Арджуно, і керує ходою всіх істот, що перебувають у механізмі матерії.

Пояснення: У цьому вірші Крішна відкриває, що Всевишній Господь, Бог, перебуває в серці кожної істоти як Найвища Душа і керує ходою всіх живих істот, що перебувають у матеріальному світі. Живі істоти є як маріонетки в механізмі матеріальної природи, і Бог є той, хто керує і визначає їхні долі.

18-62

О нащадку Бхарати, віддайся Йому повністю. З Його милістю ти досягнеш трансцендентного миру та найвищої, вічної обителі.

Пояснення: У цьому вірші Крішна закликає Арджуну повністю віддатися Богу, який перебуває в його серці. З Божою милістю Арджуна зможе досягти трансцендентного миру, який вільний від страждань матеріального світу, і найвищої, вічної духовної обителі, яка є станом духовного звільнення та досконалості.

18-63

Таким чином Я тобі виклав знання, які є ще таємнішими. Приблизно обміркуй це і дій, як бажаєш.

Пояснення: У цьому вірші Крішна завершує своє вчення, відкриваючи Арджуні знання, які є ще таємнішими, тобто найважливіші та найсуттєвіші духовні одкровення. Він закликає Арджуну ретельно обміркувати все почуте і тоді діяти відповідно до своєї вільної волі, беручи на себе відповідальність за свій вибір.

18-64

Оскільки ти Мій дуже дорогий друг, Я відкрию тобі найпотаємніші знання. Послухай їх від Мене, бо це для твого блага.

Пояснення: У цьому вірші Крішна ще раз підкреслює свою любов до Арджуни, пояснюючи, що Він відкриє Арджуні найпотаємніші знання, які призначені для блага Арджуни. Ця любов і турбота про духовний добробут Арджуни є причиною, чому Крішна ділиться такими глибокими духовними одкровеннями.

18-65

Завжди думай про Мене, стань Моїм шанувальником, поклоняйся Мені та схиляйся переді Мною. Таким чином ти неодмінно прийдеш до Мене. Я тобі це обіцяю, бо ти Мій дорогий друг.

Пояснення: У цьому вірші Крішна ще раз нагадує Арджуні про сутність духовного служіння – завжди думати про Бога, стати Його шанувальником, поклонятися Йому і схилятися перед Ним. Такий духовний шлях, що ґрунтується на любові та відданості, гарантує, що людина прийде до Бога. Крішна це особливо наголошує, бо Арджуна є Його дорогим другом.

18-66

Відкинь усі інші обов’язки і шукай притулку тільки в Мені. Я тебе звільню від усіх гріхів, тому не журися і не хвилюйся.

Пояснення: Цей вірш є головною настановою Крішни та закликом до повної довіри та відданості Богу: • Відкинь усі обов’язки: Крішна закликає Арджуну звільнитися від усіх обов’язків, пов’язаних із суспільними та релігійними нормами. Це не означає ігнорувати моральні принципи, а скоріше закликає перестати ідентифікуватися із зовнішніми обов’язками і повністю присвятити своє життя Богу. В оригіналі вжите слово є "дхарми", що означає не тільки обов'язки, а й релігії, справедливість та інші принципи. Тому цю фразу можна було б перекласти і як "Відкинь усі релігійні форми" або "Відкинь усі інші форми справедливості". Це допомогло б краще зрозуміти глибший сенс речення, яке закликає до повної довіри до Бога, перевершуючи зовнішні ритуали та соціальні норми. • Шукай притулку тільки в Мені: Крішна закликає Арджуну та всіх послідовників присвятити себе тільки Богу. Це означає повну довіру, віру та довіру до Божого керівництва. Людині більше не потрібно турбуватися про свої обов'язки чи труднощі, якщо вона повністю довіряє Богу і слідує Його настановам. • Я тебе звільню від усіх гріхів: Крішна обіцяє, що, якщо людина віддасть себе Богу, Бог звільнить її від усіх гріхів та наслідків. Це означає, що довіра до Бога очищує дії людини та духовно звільняє її від матеріальних страждань і прив'язаності. • Не журися: Крішна заспокоює Арджуну та всіх послідовників, щоб вони не журилися і не хвилювалися. Повна довіра до Бога дає мир і безпеку, оскільки Бог завжди присутній і захищає тих, хто Йому довіряє.

18-67

Ці таємні знання не можна пояснювати тим, хто не віддався аскезі, не є вірним, не займається духовним служінням, або тим, хто Мене заздрить.

Пояснення: У цьому вірші Крішна вказує, кому не можна пояснювати ці глибоко духовні таємні знання. Вони не призначені для тих, хто не віддався духовній практиці (аскезі), хто не є вірним Богу, не займається духовним служінням або заздрить Богу та духовно розвиненим людям, і що ці знання потрібно передавати лише тим, хто готовий їх прийняти з відкритим серцем і розумом.

18-68

Тому, хто навчає цю найвищу таємницю Моїх шанувальників, гарантоване чисте духовне служіння, і зрештою він неодмінно повернеться до Мене.

Пояснення: У цьому вірші Крішна обіцяє, що той, хто навчає цю найвищу таємницю, тобто вчення Бгагавад-гіти, Його вірних, неодмінно досягне чистого духовного служіння і зрештою повернеться до Бога, в духовний світ. Це служіння, поширюючи духовні знання, дуже високо цінується і веде до духовного звільнення.

18-69

У цьому світі немає жодного слуги, який би був Мені дорожчий за нього, і ніколи не буде нікого дорожчого.

Пояснення: У цьому вірші Крішна ще раз підкреслює, наскільки Він цінує тих, хто поширює духовні знання. У цьому світі немає жодного слуги, який би був Йому дорожчий за того, хто навчає вчення Бгаґавад-ґіти інших, і Крішна запевняє, що ніколи не буде нікого, хто був би Йому любіший за таку людину.

18-70

І Я заявляю, що той, хто вивчатиме цю нашу священну розмову, поклонятиметься Мені своїм розумом.

Пояснення: У цьому вірші Крішна заявляє, що той, хто вивчатиме цю священну розмову, тобто Бгаґавад-ґіту, поклонятиметься Йому своїм розумом. Вивчення Бгаґавад-ґіти є формою духовного поклоніння, яка дозволяє людині наблизитися до Бога за допомогою розуму та розуміння, і ця дія дуже високо цінується на духовному шляху.

18-71

І той, хто слухатиме з вірою і без заздрості, звільниться від наслідків гріхів і досягне сприятливих планет, на яких живуть праведники.

Пояснення: У цьому вірші Крішна підкреслює важливість віри та відкритості у слуханні вчення Бгаґавад-ґіти. Людина, яка слухатиме це вчення з вірою і без заздрості, звільниться від наслідків своїх попередніх гріхів і досягне сприятливих планет, на яких живуть праведні та духовно розвинені душі, і навіть просте слухання з відкритим серцем може принести велику духовну користь.

18-72

О, Партха, о, завойовнику багатств, чи ти уважно вислухав Мене? І чи твоя незнання та омани тепер розвіяні?

Пояснення: У цьому вірші Крішна ставить контрольне запитання Арджуні, щоб переконатися, що Арджуна уважно вислухав і зрозумів усе вчення. Він запитує, чи незнання та омани Арджуни розвіяні, тобто чи Арджуна звільнився від своїх сумнівів і отримав чітке духовне розуміння.

18-73

Арджуна сказав: Мій розгубленість зникла, і я відновив пам'ять з Твоєї милості, о, Ачьюта (Крішно). Тепер я вільний від сумнівів і готовий виконати Твої настанови.

Пояснення: Цей вірш демонструє, як духовні вчення здатні розвіяти розгубленість і сумніви, якщо людина слухає з вірою та відкритим розумом. Арджуна підтверджує, що його розгубленість зникла, що він відновив пам'ять і що тепер, завдяки милості Крішни, він вільний від сумнівів і готовий виконати настанови Крішни. Духовне пробудження завжди приходить за допомогою Божественної милості, і коли людина вільна від сумнівів, вона може діяти впевнено та цілеспрямовано.

18-74

Санджая сказав: Так я почув цю чудову розмову між двома великими душами – Васудевою (Крішною) і Партхою (Арджуною). І такі чудові вісті Крішни, що в мене волосся стає дибки.

Пояснення: У цьому вірші Санджая, який є оповідачем, висловлює свою пошану та захоплення щойно почутою розмовою між Крішною та Арджуною. Ця розмова була такою чудовою та духовно піднесеною, що в нього волосся стає дибки, тобто він відчуває глибоке духовне зворушення, і цей вірш показує сильний вплив вчення Бгаґавад-ґіти на слухача.

18-75

З милості В'ясадеви я почув ці найзагадковіші та потойбічні вчення безпосередньо від повелителя духовної мудрості Крішни, який сам їх виклав Арджуні.

Пояснення: У цьому вірші Санджая висловлює вдячність В'ясадеві, який своєю духовною силою дозволив Санджаї почути це найзагадковіше та потойбічне вчення, яке Крішна, повелитель духовної мудрості, сам виклав Арджуні. Санджая усвідомлює, що це унікальна можливість почути Божественне одкровення безпосередньо з вуст Бога.

18-76

О, володарю, знову і знову згадуючи цю чудову і священну розмову між Крішною та Арджуною, я радію, і мене щомиті охоплює хвилювання.

Пояснення: У цьому вірші Санджая висловлює свої глибокі емоції, які він відчуває, згадуючи чудову і священну розмову між Крішною та Арджуною. Кожного разу, коли він згадує цю розмову, він радіє і відчуває духовне зворушення, і це показує, що вчення Бгаґавад-ґіти має довготривалий і сильний вплив на свідомість слухача.

18-77

О, володарю, коли я згадую дивовижний вигляд Крішни, мене охоплює ще більший подив, і я знову радію.

Пояснення: У цьому вірші Санджая згадує не лише зміст розмови, але й дивовижний космічний вигляд Крішни, який Крішна відкрив Арджуні. Ця згадка викликає в Санджаї ще більший подив і духовну радість, і це свідчить про велич і красу Божественного прояву Крішни, що залишає незгладиме враження на спостерігача.

18-78

Де б не був Крішна, Господь усіх духовних учителів, і де б не був Арджуна, великий лучник, там неодмінно будуть також могутність, перемога, незвичайна сила та мораль. Така моя думка.

Пояснення: У цьому вірші Санджая висловлює свою впевненість, що скрізь, де знаходиться Крішна, Господь усіх духовних учителів, і Арджуна, великий лучник, там неодмінно будуть також могутність, перемога, незвичайна сила та мораль. Це означає, що божественна присутність і вірне слідування духовним принципам гарантують добробут і справедливість, і цей вірш завершує Бгаґавад-ґіту з переконанням у перемозі сили та справедливості Бога.